20 грудня у краєзнавчому музеї відбулося відкриття новорічної виставки учнівських робіт з природнього матеріалу. Роботи учні виконували за такими номінаціями: стилізована ялинка, новорічна композиція, новорічний букет, новорічний подарунок, новорічна картина чи колаж та новорічний вінок. Учні нашої школи прийняли активну участь та виготовили неперевершені вироби з природнього матеріалу. На виставку були подані роботи Гаєвої Владислави та Тищука Максима, Калашнікової Анни, Фріч Богдани та Работнікової Ренати. Призове перше місце з номінації новорічна картина отримала Фріч Богдана, учениця 6-Б класу. Дякую всім дітям за чудові роботи!!!
Творча скарбничка
Блог вчителя трудового навчання ФНВК «ЗОШ І-ІІІ ст.№ 7 - ЦВПВ «Гарт»» Васильєвої Світлани Іванівни
среда, 9 января 2019 г.
вторник, 30 октября 2018 г.
Обласний майстер-клас
24 жовтня 2018 року відбулося заняття обласного майстер-класу Похиль Наталії Дмитрівни, учителя обслуговуючої праці Мирненської ЗОШ І-ІІІ ст. Бориспільської районної ради, із теми «Використання веб-сервісів ( Tagul, Thing, Link, Learning Apps, Google) під час викладання трудового навчання».
Заняття проходило на базі Мирненської ЗОШ І-ІІІ ст. Всі учасники плідно працювали в освоєнні веб додатків. Ознайомившись з навчальними відео та інструкціями, всі плідно виконували завдання.
За допомогою Google Форми створили тест для перевірки знань
За допомогою конструктора Learningapps створили інтерактивну вправу
Навчилися працювати на віртуальній дошці Padlet
Я вдячна Наталії Дмитрівні за гарний майстер-клас!!!
Заняття проходило на базі Мирненської ЗОШ І-ІІІ ст. Всі учасники плідно працювали в освоєнні веб додатків. Ознайомившись з навчальними відео та інструкціями, всі плідно виконували завдання.
За допомогою Google Форми створили тест для перевірки знань
За допомогою конструктора Learningapps створили інтерактивну вправу
Навчилися працювати на віртуальній дошці Padlet
Я вдячна Наталії Дмитрівні за гарний майстер-клас!!!
пятница, 3 августа 2018 г.
Методичні рекомендації щодо викладання трудового навчання 2018-2019 н.р.
Методичні рекомендації щодо викладання трудового навчання (технології) та креслення у 2018/2019 навчальному році
Відповідно до типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти на вивчення предмета трудове навчання у 2018/2019 навчальному році відводиться:
у 5 – 6 класах – 2 год. на тиждень;
у 7 – 9 класах – 1 год. на тиждень;
у 10 класах (вибірково-обов’язковий предмет) 3 год. на тиждень, якщо вивчається тільки в 10 класі, та 1, 1,5, або 2 год. на тиждень, якщо вивчається в 10 і 11 класах;
у 10 класах (профільний предмет) – 6 год. на тиждень (орієнтовна кількість);
у 11 класах (незалежно від профілю) – 1 год. на тиждень;
у 11 класах технологічного профілю – 6 год. на тиждень.
Кількість годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. Впровадження курсів за вибором технологічного спрямування також може здійснюватися за рахунок варіативної складової.
Вивчення трудового навчання в 2018/2019 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:
5 – 9 класи – «Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи» (оновлена), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;
10 класи – навчальна програма «Технології 10-11 класи (рівень стандарту)» затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;
навчальна програма «Технології 10–11 класи (профільний рівень)» затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;
11 класи – навчальна програма «Технології 10-11 класи. Рівень стандарту, академічний рівень» (авт.: А. Терещук та інші).
Учні 5 – 9-их класів навчаються за оновленою програмою, що зорієнтована на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.
Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб вони були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без такого поділу. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні, інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів згруповано за трьома компонентами: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Указані результати складають основу освітніх цілей у роботі вчителя, орієнтують його на запланований навчальний результат. Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів мають бути досягнуті на кінець навчального року. Вчитель може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного проекта чи поетапне їх досягнення при виконанні окремих проектів.
Орієнтовний перелік об’єктів проектно-технологічної діяльності учнів – це навчальні та творчі проекти учнів, які можна виконувати за допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт, необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної реалізації.
Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання здійснюється саме на основі об’єктів проектної діяльності, а не технологій. Це дає змогу одночасно проектувати та виготовляти один і той самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є особливо зручним у класах, які не поділяються на групи.
Перелік об’єктів проектно-технологічної діяльності учнів є орієнтовним та може бути доповнений виробами (проектами) відповідно до матеріально-технічної бази та вподобань учнів.
Результатом проектно-технологічної діяльності учнів має бути проект (спроектований і виготовлений виріб чи послуга). Так, у 5-6 класах учні опановують 6 – 10 проектів, у 7-8 класах від 4 до 6 проектів, у 9-му класі – 2 проекти (плюс 2 проекти з технології побутової діяльності та самообслуговування в 5-8 класах та 1 проект у 9 класі). Поступове зменшення кількості проектів зумовлене кількістю годин, відведених на вивчення предмета в різних класах, і потребою в ускладненні виробів та технологій. У 5–6 класах учні хочуть швидко побачити свої результати, тому проекти мають бути простішими й не вимагати багато часу. У 7 та 8 класі проекти можуть бути складнішими. Необхідно зазначити, що об’єкти проектно-технологічної діяльності учнів повинні ускладнюватися як протягом навчального року, так і всього процесу вивчення предмета.
Кількість годин на опанування проекту вчитель визначає самостійно залежно від складності виробу та технологій обробки, що застосовуються під час його виготовлення.
Важливим критерієм вибору проекту є його значущість для учня (можливість використання виробу в побуті, для хобі або реалізації виробів на шкільних ярмарках, аукціонах тощо). Неприпустимим є проектування та виготовлення виробу тільки для опанування технології. Вироби, які учні виготовлятимуть у процесі проектної діяльності, мають бути їхньою гордістю, показником їхніх досягнень, мати реальне практичне застосування, а не викидатися в кошик для сміття. Тобто практичний результат учнівського проекту має бути:
- особистісно ціннісним;
- корисним для сім’ї, родини, класу, школи, громади;
- соціально зорієнтованим або мати підприємницький потенціал.
Процес роботи над усіма проектами в кожному класі (міні-маркетингові дослідження, зображення виробів – малюнок, ескіз, кресленик, схема), технологічні особливості їх виготовлення тощо, мають обов’язково відображати в робочих зошитах учнів, а самі роботи після їх завершення використовувати за призначенням.
Проект у 9 класі виконується з урахуванням уже засвоєних технологій і відповідних знань, умінь і навичок, набутих учнями в попередніх класах. Навчальна цінність поєднання відомих технологій полягає в тому, що необхідно враховувати наслідки таких «поєднань»: особливості організації роботи, пов’язаної з комплексним використанням технологій, послідовності виконання окремих операцій, застосування раніше вивчених технологій на більш високому рівні майстерності тощо.
У процесі проектування учні 9 класу мають виконати необхідні кресленики або інші зображення деталей (ескізи, схеми, викрійки, технічні рисунки тощо), які необхідні для виготовлення виробу, що проектується. За потреби в готові кресленики або інші зображень учні вносять необхідні зміни. З цією метою вчитель повинен актуалізувати раніше засвоєні знання та вміння з основ графічної грамоти та передбачити необхідну кількість годин на опанування відповідного матеріалу.
Технології викладено у вигляді переліку процесів обробки різних матеріалів, з якого учитель і учні спільно обирають найбільш доцільні для виготовлення проектованого виробу.
Перераховані для кожного класу технології використовують як основні. Однак при виготовленні виробів застосовуються й додаткові технології чи техніки обробки матеріалів. Додаткові технології та техніки можуть виходити за межі зазначеного переліку. Основну технологію можна застосовувати як додаткову в інших виробах.
При цьому одна й та ж сама технологія може використовуватися як основна не більш як двічі в одному класі протягом навчального року. У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об’єкта проектно-технологічної діяльності необхідно планувати не менш як дві основні технології (крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології: писанка, гарячі напої тощо). Це потрібно для того, щоб учні мали рівні можливості у виборі технологій із технічних і обслуговуючих видів праці.
Для того, щоб учні набували під час навчального процесу корисних побутових навичок, у програмі передбачено розділ «Технологія побутової діяльності та самообслуговування». Цей розділ реалізують як окремі маленькі проекти, що не входять до загального обсягу проектів програми. Їх виконують в будь-який час, не порушуючи при цьому календарний план. Наприклад, за цим розділом можна працювати після завершення основного проекту; перед закінченням чи на початку чверті, семестру, навчального року; у ті дні, коли учні не можуть виконати заплановану роботу з певних причин (багато відсутніх, відсутність підготовки до уроку, релігійні чи шкільні свята тощо). На виконання кожного проекту відводиться 1-2 год.
При плануванні навчального процесу учитель самостійно формує теми, які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об’єкти проектування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин, необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу тощо. Така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи окремого уроку.
Для складання календарно-тематичного планування, визначення змісту навчального матеріалу вчителю доцільно працювати за таким алгоритмом:
Крок 1. Обрати об’єкти проектно-технологічної діяльності учнів (проекти) та визначити їх кількість;
Крок 2. Обрати основні та, за потреби, додаткові технології для проектування й виготовлення кожного обраного виробу;
Крок 3. Спланувати очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів;
Крок 4. Визначити орієнтовну кількість годин, необхідних для виконання кожного проекту;
Крок 5. Сформулювати теми та зміст уроків із проектування та виготовлення кожного об’єкта проектно-технологічної діяльності учнів;
Крок 6. Спланувати теми та зміст уроків із технології побутової діяльності та самообслуговування.
Предмет «Технології» в 2018/2019 навчальному році відноситься до вибірково-обов’язкових предметів. Він може вивчатися за двома схемами: а) тільки в 10 класі (або тільки в 11 класі) по 3 години на тиждень; б) по 1,5 години на тиждень і в 10 і в 11 класах або 2 год в 10 класі та 1 год в 11класі і навпаки.
У змісті навчальної програми «Технології 10-11 класи (рівень стандарту)» основною метою технологічної освіти учнів має стати не сума знань про певну технологію чи наперед визначені способи діяльності для їх вивчення і відтворення, а формування в учнів здатності до самостійного конструювання цих знань і способів діяльності через призму їх особистісних якостей, життєвих та професійно зорієнтованих намірів, самостійного набуття ними досвіду у вирішенні практичних завдань.
Провідною умовою для досягнення цієї мети є проектна діяльність учнів як практика особистісно-орієнтованого навчання, яка дозволяє учителю організувати навчання, що спрямоване на розв’язання учнями життєво і професійно значущого практичного завдання (справи). Така діяльність учнів обумовлює інтерактивну, навчально-дослідну та інші види діяльності, що відбуваються в руслі проектної, як провідної, та інших навчальних технологій (проблемного навчання, критичного мислення, технології комбінованого навчання та ін.).
Подписаться на:
Сообщения (Atom)