Методичні рекомендації

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

Інструкційно-методичні рекомендації

  П Р О Е К Т 
Основними елементами уроку трудового навчання є: практична діяльність, аналіз практики, дослідження і пошук. Цим видам трудової діяльності найбільше відповідає метод творчих проектів та інтерактивні технології навчання.
У моїй практиці вони можуть перетинатися, доповнювати один одного, складатися в систему прийомів, за допомогою яких ми цілеспрямовано досягаємо хороших результатів.
Метод проектів дає змогу активно розвивати в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому  усвідомити себе  творцем під час роботи з «неслухняними інструментами», «розумними конструкціями», «технологічними системами» тощо.
Сьогодні  орієнтую учнів на власне дослідження, у якому передбачається і власний варіант вирішення проблеми: «Я знаю, для чого мені потрібно все те, що знаю, і де я можу ці знання застосувати».
Метод проектів передбачає самостійну творчу роботу учнів, виконану під керівництвом учителя. Важливо, щоб проекти були реальними і доступними для реалізації учнями.
Основні положення проекту:
-  проект - цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини;
-  інтерес ставлення особистості до предмета як до чогось для неї цінного, привабливого;
-  навчальне проектування орієнтоване, перш за все, на самостійну роботу учнів – індивідуальну, парну або групову, яку  виконують упродовж визначеного відрізка часу;
-  технологія  розв’язання учнем або групою учнів будь – якої проблеми передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого, інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, творчості;
-  результати виконання проектів повинні бути «відчутні»: якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, - якщо практична, конкретний результат, готовий до впровадження;
  - таким чином, суть проектної  технології -  стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння сумою знань, та через проектну діяльність, як розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування набутих знань.
    ЕТАПИ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ:
І. Організаційно – підготовчий етап
 Перед школярами постає проблема усвідомлення необхідності та визначення значення майбутнього виробу як для себе, так і для суспільства, його конкурентно спроможності на ринку. Засобами діяльності виступають їх особистий досвід, досвід учителів та батьків, а також всі робочі інструменти і знаряддя, якими користуються учні.
Результатами діяльності учнів є набуття нових знань, умінь і готові графічні документи. Протягом цього етапу вони здійснюють самоконтроль і самооцінку своєї діяльності.
ІІ. Конструкторський етап
Юні винахідники здійснюють планування технології виготовлення: складання ескізу, підбір інструментів і обладнання, визначення послідовності технологічних операцій, вибір технології виготовлення виробу; виконують економічні, екологічні та міні  - маркетингові операції.
ІІІ. Технологічний етап
Учні виконують технологічні операції, здійснюють самоконтроль та контроль якості вибору. Результатом є набуття знань, умінь і навичок. Закінчені технологічні операції є  проміжним результатом діяльності учнів на цьому етапі.
ІV. Заключний етап
Здійснюється кінцевий контроль, порівняння і випробовування проекту. Тут учні встановлюють, чи досягли вони своєї мети, який результат їхньої праці. Проводиться випробування і захист проекту, виставка робіт.
На мою думку, метод проектів сприяє розвиткові пізнавальних навичок учнів, їхнього критичного мислення, активності, самостійності.
     

Окрім цього, кількість годин на вивчення навчального предмета «Трудове навчання» в усіх класах може збільшуватись за рахунок часу варіативної складової навчальних планів, передбаченої на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації.

У 2016/2017 навчальному році трудове навчання у 5 - 9 класах буде вивчатися за двома навчальними програмами:

Нова навчальна програма з трудового навчання, яка впроваджу­ється в 5 - 6 класах, спрямована на досягнення головної мети тру­дового навчання в середній школі, а саме: формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до самостійного життя і активної перетворювальної діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства.

Зміст предмета має чітко виражену прикладну спрямованість і реалізується переважно шляхом застосування практичних методів і форм організації занять.

Сучасне трудове навчання базується на практичній діяльності учнів. Кожен урок повинен мати практичну спрямованість. Зміст практичних робіт визначається вчителем самостійно залежно від теми уроку та виду робіт, що виконуватимуться під час уроку. Засво­єння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не ви­ключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких учитель може розкрити навчальний матеріал усього мо­дуля, або його окремої частини. Такі уроки в навчальному процесі мо­жуть бути поодинокими.

Завдяки своїй спрямованості на реалізацію принципу варіативнос­ті, програма дає можливість планувати навчальний матеріал відповід­но до матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу, віково-статевих особливостей учнів та їхніх інтересів. Вона містить обов'язкову для вивчення складову та варіативну складову.

Обов'язкова для вивчення складова обирається школою із запро­понованих блоків залежно від умов поділу на групи хлопців і дівчат, кадрового забезпечення та інтересів учнів.

Для 5 класу пропонується на вибір два блоки:

Блок 1. Технологія виготовлення виробів із фанери та ДВП.

Блок 2. Технологія виготовлення виробів з аплікацією.

Для 6 класу пропонуються такі блоки:

Блок 1. Технологія виготовлення виробів із тонколистового мета­лу та дроту.

Блок 2. Технологія виготовлення вишитих виробів.

Обидва блоки містять чотири розділи:

Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні озна­йомляться з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть вико­ристовувати в роботі під час освоєння обраного блоку.

Розділ «Технологія виготовлення виробів» є основним у кожному блоці. Під час його вивчення учні ознайомлюються з послідовністю виготовлення виробу, операціями, інструментами, пристосуваннями, які при цьому застосовуються, виготовляють виріб.

Розділ «Основи техніки, технологій і проектування» ознайомлює учнів із технікою, механізмами, машинами, сучасними технологіями та процесами. У цьому розділі також передбачено вивчення основ проектної діяльності, яка буде впроваджуватися при вивченні варіа­тивних модулів. Вивчення теми «Основи проектної діяльності» мож­ливе за двома варіантами:

1) останньою темою обов'язкової для вивчення складової, після якої одразу планується вивчення варіативних модулів;

2) під час освоєння варіативних модулів.

Для набуття учнями корисних навичок під час навчального проце­су програмою передбачено розділ «Технологія побутової діяльності». Особливість цього розділу полягає в тому, що кожна його тема може вивчатися в будь-який час, не порушуючи при цьому календарний план. Це може бути після закінчення розділу, блоку чи модуля; пе­ред закінченням чи на початку четверті, семестру, навчального року; у випадках, коли учні з тих чи інших причин не можуть виконати за­плановану роботу.

Порядок вивчення розділів і тем обов'язкової для вивчення скла­дової визначено навчальною програмою.

Освоєння варіативних модулів здійснюється на основі проектно-технологічної діяльності. Варіативні модулі обираються залежно від матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального про­цесу, бажання учнів, регіональних традицій. Варіативні модулі, які пропонуються для вивчення у 5 - 6 класах:

Із зазначеного переліку для кожного класу треба обрати по 2 варі­ативні модулі, на освоєння яких відводиться по 20 годин навчального часу. Освоєння варіативних модулів відбувається за окремо розро­бленими програмами до них. Будь-який варіативний модуль для 5-6 класів можна обрати лише один раз у 5 чи в 6 класі.

Вся проектна документація (зображення виробу, розрахунок ма­теріалів, послідовність виготовлення тощо) учнями 5-6 класів ви­конується в робочих зошитах.

Резерв часу, передбачений програмою, учитель може використати на підсилення окремих складових навчальної програми на свій вибір.

Результатом діяльності учнів при вивченні кожного блоку обов'язко­вої для вивчення складової програми мас бути виріб, а будь-якого варіа­тивного модуля - проект.

Під час роботи у навчальній майстерні на кожному уроці треба звер­тати увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробни­чої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.

Реалізація змісту трудового навчання в 7 - 9 класах забезпечується навчальною програмою «Трудове навчання. 5-9 класи» (нова редак­ція) за загальною редакцією В. М. Мадзігона, яка має гриф «Затвер­джено Міністерством освіти і науки» (від 27.08.2010 р. № 1/11-8205). Програма з варіативними модулями розміщена на офіційному сайті Міністерства www.mon.gov.ua

Зміст навчального предмета реалізується за трьома варіантами програми:

Навчальна програма, за якою навчатимуться учні 7-9 класів, по­будована за модульною системою. Вона складається з інваріантних (обов'язкових), варіативних (на вибір) та базового (для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат) модулів.

Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засвоєн­ня окремими групами хлопців і дівчат. Він займає приблизно полови­ну навчального часу. Інваріантний модуль вивчається у 7 - 8 класах у першому півріччі.

Варіативні модулі обирає вчитель відповідно до матеріально-тех­нічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій наповнюваності класів та бажання учнів. Розроблено перелік варіативних модулів для 7-9 класів. Варіативні модулі розраховані на 16 годин кожен. їх вивчення відбувається за окремо розробленими програмами. Зміст трудового навчання для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні мають освоїти базовий модуль. Наскрізними лініями, що закла­дені у зміст базового модуля є:

На засвоєння навчального матеріалу, передбаченого базовим мо­дулем, не відводиться окремих годин. Він вивчається інтегровано з вивченням варіативних модулів. Учителеві на початку навчального року варто спланувати перелік та послідовність вивчення варіатив­них модулів, а також розподілити навчальний матеріал, передбаче­ний базовим модулем.

Навчання хлопців і дівчат на уроках трудового навчання має від­буватися окремо. Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки Укра­їни від 20.02.02 р. № 128, і відбувається за наявності в класі більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи на тендерній осно­ві, можна скористатись іншими варіантами формування груп: з пара­лельних класів; формування змішаної групи хлопців і дівчат; поділ на групи за рахунок варіативної частини навчального плану.

З метою свідомого вибору учнями профілю навчання з 8 класу впроваджується допрофільне навчання. У 8 - 9 класах учні повинні глибше ознайомитися з різними профілями та напрямами навчання. Таке ознайомлення може здійснюватися за рахунок упровадження курсів за вибором та профорієнтаційних курсів.

Курси за вибором дають змогу учням не тільки оволодіти техно­логією вибору, а й апробувати різний зміст з метою самовизначення.

Іншою складовою допрофільного навчання є профорієнтаційні курси. Міністерством освіти і науки України надано гриф навчаль­ним програмам курсів «Людина і світ професій» для учнів 8-9 класів та «Побудова кар'єри» для учнів 10-11 класів. Зазначені курси за вибором можуть бути розраховані на 9, 18, 35 і навіть 70 год. Про­грами курсів надруковано на сторінках фахового журналу «Трудова підготовка в закладах освіти» та фахової газети «Трудове навчання».